Фонд Інна

Історія онкології. Етапи боротьби за життя

89
Прагнення жити - Історія онкології. Етапи боротьби за життя | Фонд Інна

Онкологія, як наука, має давнє коріння. Добре відомо, що вимерлі порядку 65 млн років тому динозаври різних видів страждали раковими хворобами. На кістках викопних тварин (такі тварини, залишки яких збереглися в різноманітних осадових гірських породах) вчені виявляють ознаки саркоми (ракові захворювання кісткової тканини). Однак вчені не можуть сказати, як рак впливав і чи впливав взагалі на тривалість життя динозаврів. А ось точних даних про те, що стародавні ссавці хворіли на рак немає.

Завдяки добре збереженим муміфікованим тілам жителів Стародавнього Єгипту різних періодів вчені встановили, що єгиптяни також хворіли різними видами раку. Згідно збереженим джерелам лікарів давніх часів відомо про те, що жителям Вавилона, Стародавнього Китаю, Індії також була добре знайома ця страшна хвороба. Однак не відомо, наскільки часто зустрічалася ця хвороба у людей, які жили в ті далекі часи.

Вчені довгий час тільки описували ознаки і хід розвитку хвороби. Багато ескулапів давнини, наприклад, Гіппократ, Авл Корнелій Цельс, Клавдій Гален намагалися знайти способи боротьби з раком. До речі, саме Гіппократ ввів в ужиток термін «рак». Однак крім видалення пухлин вчені нічого іншого запропонувати не могли зі зрозумілих причин – вони не розуміли причини появи раку і механізму розвитку захворювання. Так тривало майже дві тисячі років.

І тільки відносно недавно в 1775 році англійський хірург сер Персівалл Потт вперше чітко визначає і показує причину розвитку раку у сажотрусів. Вплив сажі сприяло розвитку плоскоклітинного раку мошонки. Можна сміливо говорити про те, що його доповідь є першою, де чітко говориться про вплив навколишнього середовища на розвиток раку.

З цього часу, як повідомляє офіційний портал Національного інституту раку (США), людство зробило ряд важливих відкриттів, які сприяють боротьбі з раком. Хоча нових важливих відкриттів довелося чекати майже сто років!

У 1863 році видатний німецький вчений Рудольф Людвіг Карл Вірхов виявляє білі кров’яні тільця (лейкоцити) в раковій тканині, встановлюючи перший зв’язок між запаленням і раком. Вірхов також ввів термін «лейкемія» і став першим ученим, який описав зв’язок надлишкової кількості лейкоцитів в крові пацієнтів з цим смертельним захворюванням.

Після цього онкологія, як наука, стала розвиватися швидко. І вже в 1882 американський хірург, доктор медицини Вільям Холстед виконує першу радикальну мастектомію, використовуючи її для лікування раку грудей. Ця хірургічна процедура залишалася основним видом лікування раку грудей до другої половини XX століття.

У 1886 році бразильський офтальмолог Хіларі де Гувеа представляє перше документальне свідчення того, що схильність до раку може передаватися у спадок – від батьків до дитини. Він повідомляє, що двоє з семи дітей, народжених від батька, який лікувався від дитячої ретинобластоми (злоякісної пухлини ока), також захворіли на цю хворобу.

Продовження буде…