Уся історія людської цивілізації просякнута бажанням людей пізнати космос і мрією відвідати інші планети. Сотні древніх легенд, міфів, а також тисячі вже сучасних наукових статей, робіт і матеріалів присвячені цій темі! Але, можливо, Природа (Бог), створивши людину потурбувалася про те, щоб на шляху такої космічної експансії був поставлений надійний заслін!
Вся річ у тому, що навіть короткі польоти у ближній космос викликають у космонавтів небезпечні соматичні мутації в гемопоетичних стовбурових клітинах, які підвищують ризик онкологічних захворювань! До такої думки прийшли учені Інституту серцево-судинних досліджень Медичної школи Ікана на горі Сінай (Нью-Йорк, США). Результати дослідження, з якими ознайомилися співробітники Фонду “Інна”, опубліковані в журналі Nature Communications Biology.
Учені досліджували зразки крові, узяті до польоту в космос і після приземлення 14 астронавтів NASA, що літали на космічних кораблях Space Shuttle в період з 1998 по 2001 роки. Зразки крові астронавтів зберігалися понад 20 років в лабораторії при температурі – 80ºC.
В середньому за один політ доводилися два виходи у відкритий космос. При цьому в кожному виході у відкритий космос брали участь два астронавти (в середньому чотири астронавти за місію). Згідно з Інститутом довічного спостереженню за здоров’ям астронавтів (LSAH) в Космічному центрі Джонсона, астронавти, що брали участь в цьому дослідженні, раніше не піддавалися хіміотерапії або променевій терапії. Усі астронавти брали участь у відносно коротких польотах (в середньому 12 днів).
При обстеженні зразків крові учені виявили зміни в стовбурових клітинах в усіх 14 астронавтів! Фахівці виявили 34 несинонімічні мутації в 17 генах, з найбільш поширеними мутаціями в TP 53 і DNMT3A. Відмітимо, що ген TP 53 виробляє білок, здатний пригнічувати пухлини. А мутації в гені DNMT3A зазвичай зв’язують з небезпечним захворювання крові – гострим мієлоідним лейкозом.
Учені повідомляють, що попри те, що частота соматичних мутацій не критично велика для здоров’я, але, з урахуванням молодого віку астронавтів і нетривалих за тривалістю польотів, заслуговує пильного вивчення. Оскільки є ризик того, що рак може розвинутися після тривалих дій різних чинників космічного простору, що повторюються.
Таке дослідження повинне змусити замислитися подальші покоління про мрію підкорити Всесвіт. Можливо, небезпечні захворювання, а саме рак, зроблять неможливим тривале перебування в космосі людей. Або людство повинне знайти спосіб протистояти онкологічним захворюванням. Інакше, мрії про підкорення космосу так і залишаться мріями.
