Татуювання — сучасна і популярна форма самовираження. Однак, незважаючи на їх популярність, вчені досі точно не знають, як татуювання впливають на здоров’я і які можуть бути наслідки з плином часу.
Багато років тому ми вже повідомляли про можливу небезпеку татуювань для людини. І ось чергове попередження від фахівців!
Шведські вчені вирішили з’ясувати зв’язок між татуюваннями і ризиком розвитку раку шкіри. Результати дослідження повідомляє видання Science Alert. Співробітники Фонду уважно ознайомилися зі статтею.
Меланома і плоскоклітинний рак шкіри — найнебезпечніші захворювання, розвиваються повільно і зустрічаються відносно рідко, що ускладнює проведення довгострокових досліджень. Спостереження за великими групами людей з татуюваннями і без них протягом багатьох років було б дорогим і трудомістким процесом. Тому вчені провели дослідження, відоме як «випадок-контроль». Такий тип аналізу є ефективним способом виявлення потенційних взаємозв’язків.
Команда вчених проаналізувала дані національних реєстрів Швеції і вибрала людей у віці 20-60 років, яким у 2014-2017 роках діагностували меланому або плоскоклітинний рак. У це число увійшли 2880 випадків меланоми і 2821 випадок плоскоклітинного раку. Для кожного випадку вчені відібрали трьох осіб того ж віку і статі із Загального реєстру населення, у яких не було діагностовано рак шкіри.
Потім всім учасникам опитування розіслали анкети з питаннями про татуювання (включаючи декоративні татуювання, перманентний макіяж і медичні татуювання), а також про їх розмір, розташування, вік на момент першого татуювання і час нанесення тату — до або після виявлення раку.
Аналіз охопив понад 11 тисяч учасників. У дослідженні меланоми взяли участь в цілому 5695 осіб (1598 з меланомою), а в дослідженні плоскоклітинного раку — 6151 особа (1600 з цим видом раку). Аналіз показав — у людей з татуюваннями ймовірність розвитку меланоми (злоякісна пухлина з меланоцитів — пігментних клітин шкіри) на 29% вища, ніж у людей без татуювань! А найвищий ріст ризику раку фіксували у тих, хто мав татуювання більше десяти років.
У випадках плоскоклітинного раку зв’язок між наявністю татуювань і цим типом раку виявлено не було. Результати були узгоджені у всіх аналізах, що свідчить про відсутність такого зв’язку.
Крім того, вчені не виявили доказів того, що татуювання більшого розміру підвищують ризик. Це несподівано, оскільки у великих татуюваннях міститься більше чорнила, а отже, і більше потенційно шкідливих речовин.
Одне з можливих пояснень зв’язку меланоми і тату полягає в тому, що чорнило для татуювань не залишається тільки на шкірі. Імунна система організму сприймає їх як чужорідну речовину і переносить частину частинок чорнила в ліфатичні вузли, що вже доведено вченими. Хоча точно не з’ясовано, чи завдає це шкоди, але це потенційно може призвести до хронічного запалення, яке пов’язують з розвитком раку.
Отже, результати дослідження припускають можливий зв’язок між татуюваннями і меланомою, але одного дослідження ніколи не буває достатньо, щоб довести причинно-наслідковий зв’язок.
Вчені вважають, що необхідні додаткові дослідження для вивчення потенційних біологічних механізмів, таких як хронічне запалення, а також для вивчення того, як різні типи чорнил або кольорів можуть взаємодіяти з ультрафіолетовим випромінюванням. Склад пігментів для татуювань сильно варіюється, і багато з них містять сполуки, які можуть розпадатися на шкідливі побічні продукти, що викликають рак шкіри.
