На превеликий жаль, онкологія для України залишається актуальною проблемою. Більш того, можна впевнено заявити, що вирішення цієї проблеми в найближчому майбутньому стане архіважливим завданням для виживання нації, а значить і країни, в цілому! Звідки такий песимізм, запитаєте ви? Та все дуже просто!Такий прогноз може скласти кожен, якщо уважно проаналізує доступний в інтернеті, мало привабливий, але дуже важливий, можна сказати, навіть стратегічний документ для України, який носить назву Національний канцер-реєстру України (НКРУ)Для аналізу ми обрали бюлетень НКРУ № 3 за 2001 рік і бюлетені НКРУ №№ 18,19 за 2015-2016 роки, більш пізні розширені дані поки в НКРУ відсутні.Що ж важливого в порівняльних даних на наш погляд?Для будь-якої країни головне – діти. Здорові діти. Це майбутній робочий і інтелектуальний потенціал країни, без нього неможливе існування суспільства в принципі.Так ось. Дитяча захворюваність на рак в Україні на 100 000 населення в 2001 році становила 11, 4 випадків. Середня захворюваність в 2015-2016 роках склала вже близько 16 випадків на 100 000 населення. Таким чином, дитяча захворюваність на рак в Україні за 14 -15 років збільшилася на … 43%!А кілька днів тому Українське інформаційне агентство (УНН) повідомило, що за даними Міністерства охорони здоров’я України з 2014 року кількість дітей, які страждають на рак, збільшилася майже на 14%! І це тільки за 5 років!Таким чином, можна сміливо прогнозувати, що якщо найближчим часом на державному рівні кардинально не зміниться ставлення до проблеми онкології, і в першу чергу, до дитячої онкології, то з такими темпами зростання хворих на рак країна залишиться без майбутнього. На жаль, цифри – річ уперта!
