Благодійна організація «Благодійний Фонд« Інна »» створена в липні 2014 року. Свою назву Фонд отримав на згадку про Інну Магура, дівчині, яка більше десяти років мужньо боролася зі страшною недугою – на лейкемію і створений батьками юної героїні. Її життя і героїчна боротьба зі смертельним захворюванням повинні стати яскравим прикладом і служити предметом для наслідування всім тим, хто зіткнувся з важкою хворобою.
Їй довелося пізнати вірність і зраду, безкорисливу допомогу і шахрайство, жалісливість і байдужість. Але ніколи вона не визнавала свою поразку, не лягла духом і боролася до останньої хвилини свого короткого, але багатостраждального життя!
Своєю боротьбою за життя Інна згуртувала і об’єднала навколо себе багато людей, які брали активну участь в її боротьбі і за участю яких і реалізована ідея створення Фонду.
Інночка захворіла на лейкоз, коли їй виповнилося 8 років. Багатомісячні курси хіміотерапії дали свій результат – настала ремісія, яка тривала більше 6 років. Рідні і близькі сподівалися, що хвороба переможена безповоротно, але … У 2010 році стався рецидив страшного захворювання. Знову потягнулися довгі місяці спеціального важкого лікування. І знову Інні вдалося перемогти хворобу! Ось тільки ненадовго. Вся справа в тому, що в Інни виявілітак звану, «філадельфійську хромосому». На жаль, врятувати життя дівчинки можна було тільки шляхом трансплантації кістково-мозкової тканини. В Україні пересадку від неспоріднених донорів не проводять. А тому, довелося шукати клініку за кордоном. У Німеччині, в клініці Гамбург-Еппіндорф, в 2012 році їй провели процедуру з пересадки КМТ. Замість покладеного в таких випадках тривалого реабілітаційного відновлення під наглядом медиків даної клініки, Благодійний Фонд, спонсорував її лікування в Німеччині, по ряду причин, відмовився від подальшої допомоги, і Інна терміново була змушена зробити переліт до Ізраїлю, де фахівці клініки Рамбам з міста Хайфи, погодилися провести реабілітаційні заходи. Через нестачу коштів, в кінці 2012 року Інна була змушена повернутися в Україну.
А влітку 2013 року стався черговий рецидив, пов’язаний з тим, що умов і фахівців для дієвої діагностики і спостереження після трансплантаційних заходів в країні просто не існує. Знову збір коштів і поїздка до Ізраїлю, де Інна перенесла найжорстокіші процедури, двотижневу кому в результаті проведеного сеансу хіміотерапії і важке відновлення після відключення апаратури життєдіяльності організму.
Фінансів для подальшого відновлення не було. Повернувшись в Україну, завдяки фінансової підтримки друзів і близьких, рідні спробували продовжити реабілітаційні заходи, але, на жаль, сучасних центрів і клінік потрібного рівня в країні просто не існує. Інні допомагали небайдужі люди в Україні, Росії та Ізраїлі, але без належного медичного супроводу все виявилося марно. В кінці квітня 2014 року відбулося чергове рецидив. Стан дівчинки стрімко погіршувався і 9 травня Инночки не стало … Їй не вдалося врятувати своє життя, а й хвороба не змогла перемогти її! Жодної сльозинки, жодної скарги підступний ворог так і не почув від неї! Навпаки, до самої останньої хвилини Інна вірила в перемогу, переживала про батьків, підбадьорити їх.
Хто не здався – той не програв! Адже перемогти непереможне – просто неможливо!