У першій частині нашої розповіді про розвиток онкології, як науки, було зазначено, що тисячі років людство не знало, не розуміло причини розвитку цієї страшної хвороби. І тільки трохи більше 200 років тому вчені почали здогадуватися про фактори появи різних видів раку. Але наука не стоїть на місці.
Портали Американського товариства клінічної онкології і Національного інституту раку повідомляють про революційні відкриття, що дозволяють сучасній науці боротися з багатьма онкологічними захворюваннями.
Важливим кроком у боротьбі стало застосування анестетиків в лікуванні. У жовтні 1846 року стоматолог з Бостона на ім’я Вільям Т.Г. Мортон вперше публічно продемонстрував ефір в якості загального анестетика, що дозволило безболісно видалити небезпечну пухлину зі щелепи пацієнта. Це нововведення негайно привертає загальну увагу, адже знеболювання усуває болісну біль, яку відчували хірургічні пацієнти до того.
У 1895 році німецький фізик Вільгельм Рентген відкриває рентгенівські промені і робить перший в історії людства рентгенівський знімок. Знімок зображення руки своєї дружини. Дослідження, пов’язані з рентгенівськими променями, незабаром привели до відкриття радіоактивності. У 1989 році французькі вчені Марі і П’єр Кюрі відкривають радіоактивні елементи радій і полоній. І через кілька років починається використання радію для лікування раку.
У 1902 році німецький біолог Теодор Бовери першим в світі передбачає, що ракові пухлини виникають з окремих клітин, які зазнали хромосомного пошкодження, а хромосомні зміни викликають неконтрольоване ділення клітин.
У 1903 році через п’ять років після відкриття радію Марією Кюрі цей радіоактивний елемент вперше застосовується при лікуванні раку. Російські лікарі С.В. Голдберг і Юхим Лондон описують використання радію для лікування двох пацієнтів з базальноклітинним раком шкіри. У обох пацієнтів хвороба була ліквідована. У наступні десятиліття радіація широко використовується для лікування багатьох різних видів раку, включаючи пухлини шийки матки, простати, грудей і інші пухлини. У ці перші десятиліття лікарі використовують метод, відомий як брахітерапія, при якому невеликі шматочки радіоактивного матеріалу імплантуються всередину пухлини або поруч з нею, доставляючи випромінювання до ракових клітин на близькій відстані. Брахітерапія залишається важливою частиною лікування раку і сьогодні, але була вдосконалена для більш точного наведення на ракові клітини, не пошкоджуючи здорові тканини.
У 1909 році німецький лікар, імунолог, бактеріолог, хімік, основоположник хіміотерапії Пауль Ерліх передбачає, що імунна система повинна сама ліквідувати утворення пухлин, таким чином відкриваючи функцію «імунного нагляду» у організму. Це відкриття спонукає вчених до досліджень і сьогодні, щоб використовувати силу імунної системи для боротьби з раком.
У 1911 році американський патолог Френсіс Пейтон Роус виявив вірус, що викликає рак у курей (вірус саркоми Рауса). Він довів, що деякі види раку викликаються інфекційними агентами. А у 1915 році японські медики Кацусабуро Ямагіва і Коичи Ітікава викликають рак у кроликів, наносячи на їх шкуру кам’яновугільну смолу. Так вони довели, що хімічні речовини можуть викликати рак.
Далі буде…
