Для успішної боротьби з раком вчені докладають великих зусиль. Саме про це ми говорили в першій, другій і третій частині нашої розповіді. Але рак – ворог не простий! Зрозуміти хворобу, причини її виникнення, які іноді ховаються глибоко, на рівні ДНК, в живому організмі – це і є стратегія сучасних вчених. І в другій половині XX століття фахівці всього світу вели дослідження саме в цьому напрямку, повідомляє сайт Національного інституту раку США. Поступово в лікуванні раку стали домагатися успіху там, де раніше лікарі просто розводили руками.
У 1953 році медики Рой Герц і Мін Чиу Лі досягають першого повного лікування від великої твердої ракової пухлини людини за допомогою хіміотерапії. Вони використовують метотрексат для лікування пацієнта з хориокарциномою, рідкісним видом раку репродуктивної тканини, який в основному вражає жінок.
У 1958 році дослідники з Напціонального інституту раку (США) Еміль Фрей, Еміль Фрейре, Джеймс Холланд і їх колеги використовували комбіновану хіміотерапію при лікуванні гострого лейкозу.
А в 1960 році Пітер Ноуелл і Девід Хангерфорд описують маленьку хромосому в ракових клітинах пацієнтів, яка отримала назву «філадельфійська хромосома». Вона виявляється в лейкозних клітинах 95% пацієнтів з хронічним мієлогенним лейкозом і рідко зустрічається у хворих з гострим лімфобластним лейкозом.
У 1964 році відкрито небезпечний вірус Епштейна-Барра. Було показано, що ВЕБ викликає кілька інших видів раку, включаючи рак носоглотки, лімфому Ходжкіна.
У 1965 році лікарям вдалося вилікувати лімфому Ходжкіна. Дослідники під керівництвом Вінсента Де Віта відкрили, що режим хіміотерапії (мехлоретамін, вінкристин, прокарбазин і преднізон) виліковує до 50% пацієнтів з прогресуючою лімфомою Ходжкіна. Це врятувало тисячі життів. Продовження вивчення такого лікування призводить до того, що в 1970-х роках інша комбінація хіміотерапії (доксорубіцин, блеоміцин, вінбластин і дакарбазін – відома як ABVD) виявилася ще більш ефективною, лікуючи 70% пацієнтів з лімфомою Ходжкіна. Тепер такий вид раку вже не є обов’язково смертельним у всьому світі!
У 1972 році відкрита комп’ютерна томографія (КТ). А в 1973 році – магнітно-резонансна томографія (МРТ). У 1975 році відкрита позитронно-емісійна томографія (ПЕТ-КТ). Завдяки таким відкриттям стало можливим знаходити рак на ранніх стадіях захворювання.
У 1976 році вчені відкрили онкогени людини. Це відкриття сталося після того, як Домінік Штехелін, Гарольд Вармус, Дж. Майкл Бішоп і Пітер Фогт виявили, що ДНК здорових курячих клітин містять ген, пов’язаний з онкогеном (геном, що викликають рак) вірусу саркоми птахів, що викликає рак у курей.
У 1979 році відбулося важливе відкриття – фахівцями був виявлений ген TP53 (також званий p53), найбільш часто мутуючий ген при раку людини. Це ген-супресор пухлини, тобто його білковий продукт (білок p53). Він допомагає контролювати проліферацію клітин і пригнічувати ріст пухлини.
А в 1984 році дослідники виявили в клітинах щурів новий онкоген. Людська версія цього гена називається HER2. Цей ген сверхекспресується приблизно в 20-25% випадків раку грудей (що розуміється, як HER2-позитивний рак грудей) і пов’язаний з більш агресивним захворюванням і поганим прогнозом.
У тому ж році вчені виявили, що ДНК вірусу папіломи людини (ВПЛ) зустрічається в більшості випадків раку шийки матки. Доведено, таким чином, зв’язок між ВПЛ і канцерогенезом шийки матки.
Далі буде…
